Смачні домашні заготівлі

Робота з ранньої профорієнтації дошкільнят. Доповідь "актуальність ранньої профорієнтації дітей" Заходи в ранній профорієнтації дошкільнят

Наталія Постнікова

Дивовижна країна Дитинство! Можна мріяти про своє майбутнє, наприклад, ким бути. Свою мрію втілити в іграх: сьогодні-лікар, завтра-банкір і навіть Президент...

Дошкільнийвік найбільш сприятливий для педагогічного впливу. Малята вчаться любити працю, з повагою ставляться до будь-якого виду людської діяльності, знайомляться з найпростішими, але найхарактернішими рисами професій, набувають навичок, які будуть розвинені в школі. Система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів та здібностей у кожної людини для надання їй допомоги у розумному виборі професії, що найбільш відповідають його індивідуальним можливостям – це і є професійна орієнтація.

Професійна орієнтація дошкільнят- це широке поле діяльності для педагогів, новий і ще вивчений напрямок дошкільної педагогіки. Дошкільнеустанова – перший ступінь у формуванні базових знань про професіях. Саме в дитячому садку діти знайомляться з різноманіттям та широким вибором професій. Ознайомлення з працею дорослих і навколишнім світом відбувається вже в молодшому дошкільному віці, коли діти через казки, спілкування з дорослими та засоби масової інформації дізнаються про різні професіях. Ми вважаємо, що знайомство дошкільнят з професіямине лише розширює загальну поінформованість про навколишній світ та кругозір дітей, а й формує у них певний елементарний досвід професійних дій, сприяє ранньої професійної орієнтації.

Дитяча жага до знань величезна. Розвиваючись, вона переноситься на різні дії, працю людей, їх професії. Профорієнтаційнаробота в дитсадку будується на проведенні занять з використанням картинок, що зображають людей різних професій, їх робочих місць, знарядь праці. Для закріплення знань з цієї теми вихователі читають дітям художню літературу, вивчають із нею вірші, загадки, прислів'я та приказки про працю. Для систематизації дитячих уявлень та формування ціннісного ставлення до результатів праці людини використовуються освітньо – ігрові ситуації, наприклад, «Навчимо мити чашку», «Веселі поворята»і т.д.

Дошкільнийвік – емоційно-образний етап, коли знання про конкретні форми праці, професіяхнакопичуються через візуальне сприйняття, інтерпретацію образів, вихованці мають можливість спостерігати за працею співробітників дитячого саду: вихователь, медсестра, завідувач, кухар, двірник. При цьому педагоги намагаються звертати увагу малюків на те, що весь колектив ДОП працює дружно, злагоджено, всі дорослі дбають про те, щоб дітям тут було тепло, затишно та цікаво.

Усвідомити суспільну значущість праці допомагають сюжетно-рольові ігри. Саме в сюжетно-рольових іграх засвоюються відомості про професійноїдіяльності дорослих, закріплюються знання, отримані під час освітньої та спільної діяльності. В процесі профорієнтаційноїсюжетно-рольової гри імітуються виробничі сюжети, професійне соціальне середовище, моделі професійної поведінки, моделі міжособистісних професійних відносин. Профорієнтаційнасюжетно-рольова гра, в цілому, знання про професійноїдіяльності дорослих перетворюється на доступний дитину досвід, з якого ці знання дитиною присвоюється. Про те, що ці знання досить сформовані, свідчить те, що діти охоче беруть він провідну роль, правильно виконують рольові дії, можуть самостійно вибрати устаткування й ігрові атрибути.

Успішне здійснення вищезгаданих форм роботи з дітьми неможливе без організації правильної та відповідної віковим особливостям. профорієнтацій-ної предметно-розвивального середовища.

Профорієнтаціявихованців стала одним із напрямків роботи колективу дитячого садка. Наша завдання: у доступній формі дати дітям знання про професіях. В основу роботи покладено обмежено – змістовну модель ранньої профорієнтації дошкільнят.

Ми здійснюємо систематичну роботу з ознайомлення дітей з різними професіями. Нами розроблено серію екскурсій на весь навчальний рік. Маршрути екскурсій розроблялися разом із батьками. Систематично педагоги та діти відвідують різні підприємства. Такі екскурсії почали організовувати зі знайомства з пожежною частиною № 64. Цього навчального року вже побували в аеропорту «Бугульма», на залізничній станції «Бугульма», у бібліотеці, краєзнавчому музеї. Діти змогли познайомитися з азами професії пожежного, бібліотекаря, машиніста.

Таким чином, ми готуємо дітей до того, щоб вони свого часу – хоч би яким далеким нам зараз цей час не здавалося – могли сміливо вступити у самостійне життя. Значить, ми хочемо, щоб наші діти:

розуміли, що праця, робота займають у житті людей дуже важливе місце, що праця – це, власне, основа життя;

поважали всіх, хто трудиться, і цінували плоди їхньої праці;

познайомилися б із тим, що роблять люди різних професій, за допомогою якихось знарядь і машин, і що виходить в результаті;

були готові працювати самі - тому що це їм подобається і цікаво, і тому, що це треба;

навчалися б праці, опановуючи необхідні навички, працювали б, приносячи користь людям, і розвивали б свої трудові здібності.

Публікації на тему:

Цикл спостережень «Рання осінь» 1. Тема «Погода на початку осені» Загальна мета системи спостережень: - Розвивати в дітей віком вміння самостійно виділяти перші ознаки осені.

Конспект НОД з мовленнєвого розвитку «Рання весна»План-конспект безпосередньо освітньої діяльності з дошкільнятами Тема: «Рання весна» Інтеграція освітніх галузей: пізнавальна.

Конспект відкритого заходу «Рання осінь»Муніципальний дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок комбінованого виду № 167» Ленінського району, міста Саратова Конспект.

Заняття у підготовчій до школи групі «Військовий. Дітям про професії» Мета: продовжувати знайомити дітей зі світом професій. Завдання: 1.

Рання корекційно-педагогічна робота з дітьми з ОВЗДитина розвивається у процесі спілкування з дорослим. В основі цього процесу лежить емоційний контакт, що поступово переростає у співпрацю.

Рання професійна орієнтація дітей дошкільного вікуОновлення системи дошкільної освіти ставить перед сучасними педагогами завдання виховання у дошкільнят передумов «нової людини».

Масютіна Тетяна
Проект з профорієнтації в ДОП

Профорієнтація в ДОП

Шановні колеги, я думаю, що всі присутні погодяться зі мною, що зараз основна тема – це реалізація чи запровадження ФГЗЗ ДО у практику роботи дошкільних закладів. При цьому особлива увага приділяється розвитку особистісних якостей, які необхідні для подальшого становлення. особистості: допитливість, ініціативність, комунікативність, творча уява, довільність. Проте завдання виховання працелюбності у концепції не висувається. Тим часом ряд показників працьовитості (усвідомлення мети діяльності та наполегливість у її досягненні; готовність доводити розпочату справу до кінця; прояв емоційно-позитивного ставлення до праці; адекватна оцінка результатів діяльності; акуратність, старанність, дбайливе ставлення до засобів та продуктів праці) найбільш успішно формуються у дошкільному та молодшому шкільному віці. Несформованість їх на даному віковому етапі стає перешкодою у навчально-пізнавальній діяльності та подальшій адаптації до самостійної трудової діяльності. Інтерес до діяльності дорослих, ставлення між дітьми та дорослими, дбайливе ставлення до продуктів праці є не що інше, як гуманізм; усвідомлене виконання своїх обов'язків – відповідальність; співробітництво хлопців, дорослих та дітей - колективізм; вміння доводити справу остаточно відбиває ступінь сформованості старанності, наполегливості, цілеспрямованості. Отже, працьовитість є якістю, що відбиває розвиток особистості загалом.

У дошкільній педагогіці виділено три способи наближення дітей до праці дорослих: спостереження за працею, часткова допомога дітей дорослим та організація спільної діяльності дорослих та дітей.

За 2 роки роботи інноваційного майданчика «Дитина у світі професій» зібраний багатий матеріал для ознайомлення дітей зі світом професій. Ми вже знайомили колег із практичним матеріалом на фестивалі інноваційних практик, на стендовій доповіді на серпневій конференції. Повторюватися не буду. Цього навчального року ми переходимо до реалізації 3 етапу нашого проекту«Майстри та майстрині», тобто спільна діяльність дорослих та дітей.

Ціль: створення умов для розвитку суб'єктивної позиції дитини у праці, ефективності організації трудового виховання як засобу передпрофільного розвитку.

Завдання:

Розробити систему методичної роботи в ДОП, що сприятиме підвищенню компетентності педагогів у питаннях трудового виховання.

Виховання шанобливого ставлення до праці дорослих та прагнення надати допомогу;

Розвиток трудових навичок, їх вдосконалення та поступове збільшення змісту трудової діяльності;

Формування в дітей віком позитивних особистих якостей, як-от прагнення до праці, дбайливість, відповідальність, ощадливість;

Виховання позитивних взаємин у процесі праці між дітьми - вміння працювати у колективі.

Що чекає на нас при реалізації 3 етапу проекту:

Відпрацювання нових підходів до організації змісту технологій педагогічного процесу, через творчі групи педагогів, огляди-конкурси предметно-розвивального середовища, відкриті заходи, продовження роботи гуртка «Весела голочка», організація роботи клубу цікавих зустрічей у «У місті майстрів»із запрошенням батьків, педагогів додаткової освіти з проведенням майстер-класів для дошкільнят, створення інтерактивного розвиваючого простору, огляди конкурси з трудового виховання, створення куточка «Трудовичок», створення музею трудових династій вихованців, обмін педагогічним досвідом між учасниками реалізації проекту, моніторинг розвитку дитини

Які зміни ми очікуємо в результаті реалізації 3 етапу проекту?

Педагоги::

1. Зростання професіоналізмупедагогів у питаннях трудового виховання дошкільнят.

2. Педагоги навчаться застосовувати повною мірою технологію проектуванняу створенні трудової діяльності дошкільнят.

3. Використовуватимуться сучасні технології: ігрові технології, технологія навчання, здоров'язберігаючі технології, технологія проектної діяльності. У рамках роботи педагогічного колективу дитячого садка буде підготовлено, апробовано та впроваджено методичні матеріали з організації трудової діяльності.

4. Діти будуть самостійними, зможуть творчо проявити свою індивідуальність.

5. Відбудеться розвиток трудової діяльності дошкільника у напрямах удосконалення його зовнішніх та внутрішніх, мотиваційних та операційних компонентів.

6. Інтереси та здібності дитини виникають і розвиваються в різних видах діяльності, які потім дозволять їй вибирати свій профільу старшій ланці школи.

7. Активізується пізнавальна діяльність дошкільнят, підвищиться інтерес до професіямдорослих - позиціонування себе в різних професіях. Діти виявляють інтерес до професіям своїх родичів, пишаються своїми батьками, дають грамотну оцінку результатам праці дорослих, демонструють добрі знання.

Батьки

1. Заходи проектудопоможуть батькам усвідомити себе рівноправними партнерами у справі виховання підростаючого покоління, впливати на освітню політику установи, формувати соціальне замовлення.

Публікації на тему:

Види дитячої діяльності: пізнавально – дослідна, продуктивна, ігрова, комунікативна, читання художніх творів.

Захід із презентацією в рамках профорієнтації «Діяльність, праця, професія»ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ПСКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Державна бюджетна загальноосвітня установа Псковської області «Центр.

План роботи з ранньої профорієнтації у підготовчій групіПлан роботи з ранньої профорієнтації у підготовчій групі. Вересень: Знайомство з професією водій Дати поняття про те, що водій управляє.

Проект ранньої профорієнтації «Людина та її справа»Актуальність: У старшому дошкільному віці особливе значення для повноцінного розвитку дитячої особи набуває прилучення до світу дорослих.

Проект з дошкільної профорієнтації, планування на тиждень (середня група)Проект з дошкільної профорієнтації «Всі роботи хороші…» Проект розроблений для дітей дошкільного віку 3-4 років. Проект короткостроковий.

Рання профорієнтація дитини, на думку багатьох педагогів, має відбуватися у стінах дошкільного закладу. Саме в освітніх програмах дошкільних освітніх закладів прописано завдання про ознайомлення дітей із працею дорослих, у рамках якого відбувається знайомство дітей з професіями.

Завантажити:


Попередній перегляд:

«Рання профорієнтація дошкільнят у ДОП»

Головна мета ранньої профорієнтації дітей - це розвинути емоційне ставлення дитини до професійного світу, дати можливість виявити свої сили та можливості у різних видах діяльності та професій. Отримуючи такі знання, у дитини, по-перше, формується навичка праці, складається шанобливе ставлення до праці дорослих різних професій; по-друге, розширюється його кругозір, і, нарешті, сприяє ранньому прояву в дитини інтересів та схильностей до конкретної професії. Отже, завдання знайомства дітей з професіями має на увазі підготовку дитини до того, щоб вона свого часу змогла сміливо вступити в самостійне життя і конкретно вибрати свій шлях професійної діяльності, тобто йдеться про професійне самовизначення. У дитячому закладі відбувається, безпосередньо, самовизначення дитини, оскільки вона пов'язані з вибором і освоєнням професії, а готує і підводить до цього. Таким чином, основною метою є поступове формування у дитини готовності самостійно планувати, аналізувати та реалізовувати свій шлях професійного розвитку.

Актуальність роботи з ознайомлення дітей із професіями обґрунтована і у ФГЗС дошкільної освіти. Один із аспектів освітньої галузі «Соціально-комунікативний розвиток» спрямований на досягнення мети формування позитивного ставлення до праці. Працями таких дослідників, як Я.З. Невірович, Д.Б. Ельконін, В.Г. Нечаєва, Т.А. Маркова, Д.В. Сергєєва, А.А. Люблінська та ін закладено основи вітчизняної теорії трудового виховання. Її суть зводиться до того, що в дошкільний період дитинства можна і потрібно формувати загальні компоненти трудових дій (уміння планувати, діяти доцільно, наперед подавати результати своїх дій); працю – це основа самореалізації особистості, пробудження у ній творчого начала. У силу вікових особливостей дитина не може працювати професійно, створюючи матеріальні та духовні цінності. Праця – не самоціль, яке значення – у виховному вплив на особистість дитини. Про необхідність профорієнтації дітей дошкільного віку наголошували у своїх дослідженнях Н.М. Захаров, Є. Гінзберг, Д. Сьюпер, Є.М. Землянська, С.М. Чистякова, Є.А. Клімов та ін. Дані автори приділяли увагу етапам формування професійного самовизначення, можливостям вибору професій, що віддають перевагу дітьми. У дослідженнях В.І. Логінова, Л.А. Мішаріна, С.А. Козлова, А.Ш. Шахматової та інших. з проблеми ознайомлення дітей із професіями дорослих розкривається те, що дітям доступна система елементарних уявлень, що базується на ключовому, стрижневому понятті, навколо якого і вибудовується інформація. Найскладнішим для дошкільника є усвідомлення праці дорослих. Вони легше виділяють його суспільну значущість у діяльності тих людей, професії яких їм знайомі, ніж сам зміст професійної діяльності. Ознайомлення з трудовою діяльністю дорослих має вирішальне значення і для формування у дитини первісних уявлень про роль праці та значущість професій у суспільстві. Знання про працю, мотиви, спрямованість праці, відображені в образах, вже в дошкільному віці починають регулювати вчинки дітей, перебудовувати їх мотиви та відношення до власної праці, праці дорослих, предметів, створених людьми

На думку О.М. Леонтьєва, саме в дітей віком старшого дошкільного віку з'являється здатність оцінювати діяльність іншу людину, порівнювати себе коїться з іншими. У цьому віці виникає безпосередній інтерес до світу дорослих та різних видів їх діяльності. Якщо в молодшому дошкільному віці здійснюється простонаслідування, імітація трудовим діям дорослих, то вже в старшому дошкільному віці діти мають знання про окремі професії і все, що пов'язано з ними. У практиці дошкільних установ накопичена певна сукупність методів, що сприяють формуванню у дітей уявлень про професії дорослих. Сюди відноситься екскурсія, бесіда, читання дитячої художньої літератури, спостереження конкретних трудових дій людей різних професій, експериментування з різними матеріалами та, звичайно ж, гра.

Гра – це провідний вид діяльності дитини дошкільного віку. Багато часу діти проводять за грою. Отже, гра є ключовим засобом формування в дітей віком старшого дошкільного віку поглядів на професіях дорослих. Основним видом гри, де безпосередньо здійснюється ознайомлення дітей із професіями дорослих, є сюжетно-рольова гра. Саме у старшій групі дошкільного навчального закладу розгортається справжня, змістовна та насичена сюжетно-рольова гра. У сюжетно-рольовій грі відбувається відтворення дітьми дорослого світу. Тут вони створюють уявну ситуацію, перетворюються на образи оточуючих його дорослих, беручи він їх ролі, і виконують їх у створеної ними ігровій обстановці.

Основна риса сюжетно-рольової гри – це самостійність дітей. Вони самі обирають тему гри, визначають лінії сюжету, беруть він ролі, вирішують, де розгорнути гру тощо. У цьому діти вільні у виборі коштів на створення свого образу. Наприклад, взявши до рук будь-яку книгу та паличку «указку» він може стати учителем у школі. Така гра фантазії і свобода у реалізації задуму гри дозволяє дитині відчути себе частиною дорослого світу, вжитися в будь-яку професію, які в реальному житті їй не скоро будуть доступні.

Зміст гри допомагає усвідомити основні мотиви та цілі професійної діяльності дорослих. Інша особливість сюжетно-рольової гри в тому, що вона має творчий характер. Творчі здібності дітей виявляються в тому, що вони створюють задум і розгортають сюжет гри. Творчість у цьому вигляді гри виражається ще й тим, що малюки зображують професії дорослих з власної точки зору, тобто, як вони бачать його, але при цьому вона обмежується ігровими правилами. Сюжетно-рольова гра є колективною грою, у процесі якої діти самі встановлюють ігрові правила, стежать їх виконанням, регулюють взаємовідносини.

Діти старшої групи відтворюють у грі як трудові дії дорослих, а й взаємовідносини людей у ​​роботі. У старшому дошкільному віці, наприклад, конструкторська гра починає перетворюватися на трудову діяльність, у ході якої дитина конструює, створює, будує щось корисне, необхідне побуті. У таких іграх діти засвоюють елементарні трудові вміння та навички, пізнають фізичні властивості предметів, у них активно розвивається практичне мислення. У грі дитина вчиться користуватися багатьма інструментами та предметами домашнього вжитку. У нього з'являється і розвивається здатність планувати свої дії, удосконалюються ручні рухи та розумові операції, уяву та уявлення. Поряд з іграми попередніх років, діти цього віку охоче грають у складніші ігри, відбиваючи характер роботи представників різних професій, їх взаємини. У підготовчій до школи групі ознайомлення важко дорослих значно ускладнюється і вимагає застосування різноманітних методичних прийомів. Завдання педагога - викликати в дітей віком бажання дізнатися якнайбільше про цікаву професії. Формуючи активний інтерес до трудової діяльності дорослих, слід звернути увагу на уявлення дітей про моральну сторону праці: яку користь батьки приносять своєю працею? Навіщо всі люди працюють? Поступово діти переймаються свідомістю те, що люди, виконують одному підприємстві різну роботу, беруть участь у справі. В іграх педагог вивчає кожну дитину, її інтереси, індивідуальні здібності, стежить за її переживаннями, про те, щоб знайти правильні шляхи та засоби розвитку її особистості, що і може з'явитися першим ступенем профорієнтації дитини-дошкільника.

Тому знання праці дорослих повинні займати одне з провідних місць в освітній роботі дитячого садка. Крім того, ознайомлення дітей з працею дорослих та окремими професіями має здійснюватися не на рівні окремого завдання, а як цілісний органічний процес. Соціалізація дитини-дошкільника проводиться переважно через гру як найближчий, доступний, цікавий для дітей вид діяльності. Розв'язання задач з ознайомлення важко дорослих будується на ігровій основі. Сюжетно-рольова гра дозволяє конкретизувати та розширювати уявлення дітей про різноманітну діяльність дорослих, їх взаємини з іншими людьми, про професії, використовувані знаряддя праці та ін. Гра - відображення життя. В іграх є можливість виховувати повагу до трудового зусилля, показати корисність результату праці для оточуючих людей, залучити дітей до трудового процесу, оскільки гра і працю часто природно поєднуються. У правильно організованій грі є можливість для формування якостей особистості, необхідних для здійснення успішної трудової діяльності у майбутньому дорослому житті: відповідальність за доручену справу, планувати та узгоджувати свої дії з партнерами, уміння справедливо вирішувати спірні питання. Гра допомагає формувати в дітей віком звичку працювати, дає радість творчості, радість творення. Створюючи своїми руками необхідні для гри атрибути, дитина відкриває та розвиває свої здібності, на цій основі народжується її захопленість, іноді покликання, мрія. Підготовка до ігор у професії йде скрізь, де тільки дитина може ознайомитися з тими чи іншими якостями спеціальностей, накопичити необхідний обсяг інформації, нехай навіть мінімальний, але виходячи з якого вже можна відтворити у грі віддалену подобу даного виду людської життєдіяльності.

Таким чином, через гру закріплюється та поглиблюється інтерес дітей до різних професій, виховується повага до праці. Сюжетно-рольову гру з функціональної погляду можна як підготовку дитини до участі у житті у різних соціальних ролях.

На основі сказаного вище слід, що сюжетно-рольова гра - основний вид діяльності дітей, в якій вони відображають отримані знання про професії, це провідний засіб виховання необхідних для трудової діяльності рис характеру: товариськість, прагнення з іншими дітьми здійснювати свої задуми, вміння спільно жити та працювати. Зміст ігор та виконання ролі в ній, підпорядкування правилам поведінки та розвиток ігрових та дійсних взаємин, узгодження дій з іншими граючими та надання один одному допомогу, - все це сприяє формуванню у дітей моральних якостей, дружніх взаємин, що так необхідно у подальшій професійній діяльності людини .

Користь сюжетно-рольової гри полягає в тому, що вона емоційно насичена. А якщо ігрова діяльність приносить радість та задоволення дитині, то це є позитивним стимулом для освоєння чогось нового або закріплення раніше набутого знання про професії. Таким чином, сюжетно-рольова гра є провідником дітей старшого дошкільного віку у професію дорослих.


Уляна Захарова
Консультація для вихователів «Рання профорієнтація дошкільнят у ДНЗ»

Консультація для вихователів

"Рання профорієнтація дошкільнят у ДОП"

Вихователь Захарова У. В. МДОУ дитячий садок "Золоті зернятка" с. Детчино

Слайд 2 Дивовижна країна Дитинство! Можна мріяти про своє майбутнє, наприклад, ким бути. Свою мрію втілити в іграх: сьогодні-лікар, завтра-банкір і навіть Президент...

Слайд 3Система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів та здібностей у кожної людини для надання їй допомоги у розумному виборі професії, що найбільше відповідають її індивідуальним можливостям – це і є професійна орієнтація.

Професійна орієнтація дошкільнят- це широке поле діяльності для педагогів, новий і ще вивчений напрямок дошкільної педагогіки.

Дошкільний заклад– перший ступінь у формуванні базових знань про професії. Саме в дитячому садку діти знайомляться з різноманіттям та широким вибором професій.

Дошкільний вік найсприятливіший для педагогічного впливу. Малята вчаться любити працю, з повагою ставляться до будь-якого виду людської діяльності, знайомляться з найпростішими, але найхарактернішими рисами професій, набувають навичок, які будуть розвинені в школі.

Ознайомлення з працею дорослих і навколишнім світом відбувається вже в молодшому дошкільному віці, коли діти через казки, спілкування з дорослими та засоби масової інформації дізнаються про різні професії. Знайомство дошкільнят з професіями не лише розширює загальну поінформованість про навколишній світ та кругозір дітей, а й формує у них певний елементарний досвід професійних дій, що сприяє ранній професійній орієнтації.

Слайд 4Проблеми ранньої профорієнтації дошкільнят:

Потенційні можливості дошкільнят до освоєння досвіду праці не реалізуються повною мірою;

Не відпрацьовано систему ознайомлення дошкільнят зі світом професій;

Робота педагогів у ДОП з ознайомлення дошкільнят насилу дорослих не націлена на сучасний регіональний та муніципальний ринок праці;

Немає спадкоємності у роботі дитячого садка та школи в даному напрямку.

Слайд 5Головна мета ранньої профорієнтації дітей - це розвиток емоційного ставлення дитини до професійного світу, надання їй можливості виявити свої сили у різних видах діяльності.

Отримуючи такі знання, у дитини формується навичка праці, складається шанобливе ставлення до праці дорослих різних професій; розширюється його кругозір; все це сприяє ранньому прояву у дитини інтересів та схильностей до конкретної професії.

Слайд 6

Основні завдання ранньої профорієнтації дошкільнят:

Розширити уявлення дітей про професії;

Сформувати пізнавальний інтерес до професій, розуміння їх значення у житті суспільства;

Мотивувати до ігрової, колективної, продуктивної, творчої, пізнавально-дослідницької діяльності;

Розвивати комунікативні навички, навчити вживати в промові назви професій, розповідати про їх особливості.

Отже, знайомство дітей зі світом професій має на увазі їхню підготовку до того, щоб вони свого часу змогли сміливо вступити в самостійне життя і конкретно вибрати свій шлях професійної діяльності, тобто йдеться про професійне самовизначення

Слайд 7Періоду дошкільного дитинства відповідає перший етап професійного розвитку: етап формування конкретно-наочних уявлень про світ професій.

На цьому етапі у дитини має сформуватися певна наочна основа, на якій базуватиметься подальший розвиток професійної самосвідомості, а також позитивне ставлення до професійного світу, людей, які працюють і до їх занять.

Слайд 8 1. Уточніть знання дітей про працю дорослих

Перш ніж розпочати роботу з трудового виховання, потрібно з'ясувати, що дошкільнята знають про працю дорослих. З цією метою можна використовувати діагностичну методику «Уявлення про працю дорослих» (Г. А. Урунтаєва та Т. І. Гризик). Діагностика допоможе виявити уявлення дітей про працю дорослих та ставлення до нього. (див. додаток)

Слайд 9 2. Створіть умови

Щоб трудове виховання було успішним, необхідно створити психолого-педагогічні умови:

Враховувати шість принципів формування позитивного ставлення дошкільнят до праці;

Організувати розвиваюче предметно-просторове середовище (підібрати наочні посібники, літературу, атрибути для сюжетно-рольових та дидактичних ігор, нетрадиційне обладнання);

Включити у роботу всіх учасників виховно-освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків).

Слайд 10Шість принципів, які допоможуть сформувати в дітей віком позитивне ставлення до праці дорослих

1. Принцип навчання, що виховує: долучайте дітей до культури праці, виховуйте у них повагу до людей різних професій.

2. Принцип науковості: використовуйте науково обґрунтовані та апробовані на практиці методики.

3. Принцип наочності: спирайтеся на чуттєвий досвід дитини, організуйте спостереження навколишньої дійсності.

4. Принцип систематичності і послідовності: ускладнюйте матеріал поступово, знання, що формуються у дітей, повинні складатися в систему.

5. Принцип доступності: співвідносите зміст, характер та обсяг матеріалу з рівнем розвитку, підготовленості дітей.

6. Принцип усвідомленості: формуйте у вихованців активну та усвідомлену позицію стосовно власних досягнень.

Слайд 11 3. Використовуйте різноманітні методи та прийоми

Щоб у дошкільнят виник інтерес до роботи дорослих та праці взагалі, потрібно використовувати різноманітні методи:

наочні (спостереження, демонстрація картин, ілюстрацій, схем);

словесні (оповідання, бесіда, читання художньої літератури);

практичні (вправи, експериментування, моделювання, інсценування);

ігрові (сюжетно-рольові, дидактичні ігри).

Слайд 12Але перевагу слід віддати практичним методам та грі як провідному виду діяльності дошкільнят. Внаслідок профорієнтаційних сюжетно-рольових ігор дітьми засвоюються знання про професійну діяльність дорослих. А про те, що ці знання досить сформовані, говорить те, що діти охоче беруть на себе провідну роль, правильно виконують рольові дії, можуть самостійно вибрати обладнання та ігрові атрибути.

Успішне здійснення вищезгаданих форм роботи з дітьми неможливе без організації правильної та відповідної віковим особливостям профорієнтаційного предметно-розвивального середовища.

Слайд 13 4. Організуйте співпрацю з сім'ями дітей

Обов'язковий елемент трудового виховання – знайомство з роботою батьків та інших членів сімей. На прикладі їхньої діяльності у дитини формується уявлення про працю взагалі.

Проведіть для батьків консультації на теми "Всі професії потрібні, всі професії важливі", "Професії наших батьків". Запропонуйте їм розповісти про те, які традиції та інтереси, пов'язані із працею, існують у сім'ї, чим займалися предки, ким працювали бабусі та дідусі. Сімейні професійні традиції – важлива частина дітей.

Можна організувати випуск стінгазет до дня професійних дат, створити папки-пересування за назвою: «У світі професій», «Мами різні потрібні – мами всякі важливі», «Це цікаво» тощо. Запросити батьків взяти участь в екскурсіях, заняттях організованих дитячий садок.

Проводячи роботу з батьками, потрібно дотримуватися наступних напрямків:

Чотири напрямки взаємодії з батьками:

1. розповісти батькам про важливість трудового виховання у дошкільному віці;

2. залучити до взаємодії, сформувати бажання спілкуватися з вихователями, брати участь у житті групи;

3. створити умови, щоб розкрити творчі здібності у спільній діяльності з дітьми;

4. зміцнити партнерські взаємини у ній.

Слайд 14 5. Підбивайте підсумки та оцінюйте результати роботи

Щоб визначити, яких досягнуто результатів з трудового виховання, проведіть підсумкову педагогічну діагностику. Вона покаже рівень сформованості у дітей знань про сучасні професії, дозволить скоригувати та спланувати подальшу роботу.

Слайд 15Трудове виховання можна вважати успішним, якщо у дитини з'явилося бажання відобразити нову інформацію в малюнках, оповіданнях, а у батьків – усвідомлене ставлення до виховної діяльності, прагнення розуміти дитину, аналізувати свої досягнення та помилки.

Спільна діяльність батьків, педагогів та дітей позитивно впливає на всіх учасників освітньої діяльності. Діти докладно знайомляться з працею співробітників дитячого садка та професіями батьків, набувають знання та вміння, які можуть застосовувати у грі. Внаслідок цієї діяльності розвиваюче предметно-просторове середовище поповнюється атрибутами для творчих та сюжетно-рольових ігор.

Таким чином, ознайомлення з працею дорослих та власна діяльність дітей дозволить освоїти тему «Професії», що стане початковим ступенем їхньої соціалізації.

Профорієнтація вихованців стала одним із напрямків роботи у нашій групі.

Наше завдання: у доступній формі дати дітям знання про професії.

У ДНЗ вихованці мають можливість спостерігати за працею співробітників дитячого садка: вихователів, помічників вихователів, медсестри, завідувачки, кухаря, двірника. При цьому ми намагаємось звертати увагу дітей на те, що весь колектив ДНЗ працює дружно, злагоджено, всі дорослі дбають про те, щоб їм тут було тепло, затишно та цікаво.

Ми здійснюємо систематичну роботу з ознайомлення дітей із різними професіями. Нами розроблено довгостроковий проект (на 1 рік) "Всі професії важливі, всі професії потрібні!", За планом якого ми слідуємо.

Розпочали роботу з профорієнтації дітей нашої групи зі знайомства з професіями співробітників дитячого садка. Випустили стінгазету «Хто працює у нас у саду», провели екскурсії до медичного кабінету, на кухню, до пральні, спостерігали за роботою двірника. За участю батьків зробили добірку сюжетно-рольових ігор із костюмами: "Лікарня", "Пошта", "Салон краси", "Кухар", "Моряки", "Автомайстерня", "Ми будівельники", "Магазин". Створили електронну папку з відеороликами та презентаціями про професії.

Розробили конспекти занять за знайомством із професіями кухаря, лікаря, продавця, військового, швачки, перукаря.

Таким чином, ми готуємо дітей до того, щоб вони свого часу – хоч би яким далеким нам зараз цей час не здавалося – могли сміливо вступити у самостійне життя.

Значить, ми хочемо, щоб наші діти:

Розуміли, що праця, робота займають у житті людей важливе місце, праця є основою нашого життя;

Поважали всіх, хто трудиться, і цінували плоди їхньої праці;

Познайомилися б з тим, що роблять люди різних професій, за допомогою якихось знарядь і машин, і що виходить в результаті;

Були готові працювати самі - не тільки через те, що це їм подобається і цікаво, а ще й тому, що це треба;

Вчилися б праці, опановуючи необхідні навички, працювали б, приносячи користь людям, і розвивали б свої трудові здібності.

додаток

Діагностична методика Г. А. Урунтаєвої та Т. І. Гризик

«Уявлення про працю дорослих»

Критерії:

1. Характер поглядів на праці дорослих.

2. Ставлення дітей до праці дорослих.

Показники характеру уявлень про працю дорослих:

Показники ставлення до праці дорослих:

адекватність та виразність експресивних дій: мімічних, жестових, пантомімічних, мовленнєвих.

Для вивчення рівня поінформованості дітей про працю дорослих проводиться бесіда, індивідуально кожній дитині пропонується відповісти на такі питання:

1. Навіщо люди ходять працювати?

2. Що таке професія?

3. Які ти знаєш професію?

4. Які професії тобі найбільше подобаються?

5. Ким працюють твої мама та тато?

Далі проводиться експеримент із використанням візуальних методик. Дітям пропонується 5 картинок, на яких зображені представники різних професій, їх знаряддя праці та місце праці: перукар, продавець, водій, регулювальник, працівник пошти. Дитина самостійно вибирає картинку і складає по ній розповідь.

Оцінювання критеріїв трудових умінь здійснюється за 3-бальною системою:

3 бали - вміння у дитини сформовано повністю.

2 бали – дитина частково виявляє вміння.

1 бал – дитина не виявляє вміння.

На підставі показників складено характеристики рівнів розвитку:

Сформовано (3-2,4 бали) – дитина усвідомлено ставиться до виконання завдання. При цьому виявляє здатність планувати трудові дії та виявляє самостійність. Вміє здійснити відбір інвентарю до виконання доручення і дбайливо користуватися ним. Бере активну участь у колективній праці. Усвідомлює користь виконання трудових процесів. Радіє результатами своєї та колективної праці.

Знаходиться на стадії становлення (2,3-1,8 бала) – дитина ставиться до виконання завдання позитивно. У цьому який завжди самостійний у плануванні трудових процесів. Здійснює відбір інвентарю до виконання доручення і дбайливо користується ним. Бере активну участь у колективній праці. Усвідомлює користь виконання трудових процесів. Тішиться результатами своєї та колективної праці найчастіше, залишається задоволеним.

Не сформовано (1,7-1 бал) – дитина не усвідомлено ставиться до виконання завдання. Не здатний планувати трудові дії та виявляти самостійність. Не вміє здійснити відбір інвентарю до виконання доручення і дбайливо користуватися ним. Не бере активну участь у колективній праці, виконує трудові доручення поза колективом. Чи не усвідомлює користь виконання трудових дій, не здатний радіти результатами своєї та колективної праці.

Навчально-методична розробка «Сучасні освітні технології у ранній профорієнтації дошкільнят»

Опис матеріалу: Цей матеріал буде корисний усім педагогам, які працюють з дітьми дошкільного віку У статті розкривається досвід роботи щодо ранньої профорієнтації дітей дошкільного віку за допомогою сучасних освітніх технологій.
Ціль: Ознайомити педагогів із сучасними освітніми технологіями, що використовуються в роботі з дошкільнятами з ранньої профорієнтації
Актуальним завданням сучасної системиосвіта є цілісність процесів соціального та індивідуального розвитку дитини. Одним з ефективних розв'язків цього завдання є проведення профорієнтаційної роботи з дошкільнятами.
У процесі залучення дітей до світу дорослих, профорієнтація сприяє накопиченню соціального досвіду взаємодії дитини з дорослими та однолітками, розвитку умінь увійти до дитячого суспільства, діяти разом з іншими.
На етапі розвитку суспільства до системі дошкільного навчання та виховання пред'являються високі вимоги. Завданням будь-якого педагога є пошук ефективніших сучасних освітніх технологій.
Педагогічні технології визначають нові засоби, форми, методи, що використовуються в практики і, звичайно, вони повинні бути орієнтовані на розвиток дитині та її здібностей.

Одним із методів ознайомлення дошкільнят з професіями дорослих, у нашій дошкільній установі, є метод проектів, оскільки:
- ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до навчання та виховання
- дозволяє засвоїти складний матеріал через спільний пошук вирішення проблеми, тим самим роблячи освітній процес цікавим та мотиваційним. А основна мета будь-якої проектної діяльності – розвиток творчої особистості!
В рамках проекту «Професії, які ховаються» нашими педагогами були розроблені такі проекти: «За лаштунками театру», «Хто допоможе балерині?», «Професія перукаря», «Як стати співачкою», «Інспектор ДПС – хто він?», « Як стати спортсменом». Активними учасниками проектів стали батьки наших дошкільнят.
Ігрові технології є фундаментом усієї дошкільної освіти. У світлі ФГОС особистість дитини висувається першому плані, і тепер усе дошкільне дитинство має бути присвячене грі. Нашими педагогами широко використовується "Педагогічна технологія організації сюжетно-рольових ігор". Ця технологія спирається на принцип активності дитини, характеризується високим рівнем мотивації та визначається природною потребою дошкільника. Ця технологія покликана поєднувати елементи гри та вчення. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має суттєву ознаку. Яким?
1. Чітко поставленою метою навчання,
2. Відповідним мети педагогічним результатом пізнавальної спрямованості.

Найголовніше правило для дорослих: дитині мало знати про професію, у неї потрібно пограти
У ході гри дошкільнята починають відображати зміст діяльності представників різних професій (лікаря, будівельника, водія, перукаря, педагога і т.д.)
У старшій групі гри ускладнюються. В іграх показано роботу різних установ (банк, магазин, аптека). У вихованців удосконалюються ігри, в яких відображені окремі професії (продавця, листоноші, актора, лікаря, міліціонера, водія, космонавта, шахтаря, спортсмена, льотчика). У сюжетно-рольової грі успішно розвиваються особистість дитини, її інтелект, воля, уява та товариськість, але найголовніше, ця діяльність породжує прагнення до самореалізації, самовираження. В іграх на тему "транспорт" удосконалюються знання правил дорожнього руху, вихованці навчаються виконувати свої задуми, грати відповідно до ролі. В іграх вихованці намагаються зобразити професію своїх батьків.
Основна складність роботи з ознайомлення дітей з професіями полягає в тому, що значна частина праці дорослих недоступна безпосередньому спостереженню за нею. Інформаційно-комунікаційні технології передбачають моделювання різних професійних ситуацій, які в умовах дитячого садка не вдалося відтворити. Наші педагоги використовують у своїй роботі 3D екскурсії («Подорож до театру», «Подорож на Червону площу»).
Використання ІКТу формуванні в дітей віком уявлень про різні професії має значення, оскільки інформаційно - комунікативні кошти – те, що вимагає сучасна модель навчання на етапі освіти.
Допомогти дитині зробити правильний вибір – непросте завдання для вихователів та батьків. Але різнобічний розвиток дитини раннього віку дасть їй можливість знайти у дорослому житті роботу, яка приноситиме задоволення і радість.

Подібні публікації