Снеки фірми. Продаж харчової продукції

Зміна ритму життя споживачів, особливо у великих містах-мегаполісах з високим рівнем доходів, стимулює зростання попиту на снекову продукцію, яка ідеально вирішує завдання швидкого вгамування голоду.

Сьогодні у структурі ринку снеків представлено досить багато категорій товарів (рис.1). Безліч російських та зарубіжних виробників зацікавлене у постійному збільшенні продажів своєї продукції. А оскільки кількість конкурентів збільшується, посилюється також конкуренція між вже існуючими виробниками — насамперед за рахунок розширення асортиментної лінійки, нестандартних підходів до просування своєї продукції та ін.

Рисунок 1. Структура ринку снекової продукції (за даними Euromonitor International)

Оскільки снекова продукція є товаром імпульсного попиту, то просування торгових марок часто використовується агресивний маркетинг. Особливо велике значення при цьому приділяється рекламі. Причому на сьогоднішній день рекламна комунікація має розроблятися окремо для кожного сегмента, враховуючи споживчі переваги та ситуації споживання.

Швидкорослі категорії ринку снеків поєднує загальна тенденція — апсайзинг упаковки, що також підтверджує готовність покупців споживати велику кількість снеків. Це означає, що ринок має потенціал до подальшого зростання і розвитку.

Таким чином, специфіка ринку полягає в нерівномірності розвитку сегментів: одні сегменти демонструють негативну динаміку, продаж в інших стрімко зростає.

Рисунок 2. Темпи зростання сегментів на ринку солоної снекової продукції у вартісному вираженні (за даними ACNielsen)

Проте виробники продукції, що втрачає споживчу аудиторію, намагаються змінити ситуацію. На думку експертів, основною причиною негативного тренду в окремих сегментах є відсутність інновацій, що відповідають поточним потребам російського споживача, які помітно змінилися за останнє десятиліття. Справді, продукцію більшості гравців сьогодні представлено в однаковому форматі — пакетики однакового розміру, однакові рецепти, тоді як сусідні снекові категорії явно активізувалися.

Враховуючи особливості споживання, маркетингові зусилля виробників набувають особливої спрямованості:

1. Асортиментна політика та виведення новинок

Розширення продуктової лінійки дозволяє виробнику охопити більшу частину цільової аудиторії. Однією з тенденцій останніх років на ринку снеків є збільшення споживання натуральних снекових продуктів (горіхи, насіння, сухофрукти). Багато в чому це пов'язано зі зростаючим добробутом та прагненням споживачів до здорового способу життя.

Саме тому у продуктовій лінійці все частіше з'являються продукти, які несуть у собі ідею правильного та здорового харчування.

2. Оновлення технологій виробництва та інформування про це споживача за допомогою відповідної рекламної комунікації

Нові технології дозволяють зберігати корисні властивостіпродукту, робити його смачнішим і т.д. Наприклад, завдяки саме таким технологіям збільшився термін зберігання, при цьому продукт практично не втрачає корисних речовин(технологія обсмажування горіхів та насіння у струмені гарячого повітря без додавання олії).

3. Зміна упаковки

Одним із найбільш значущих факторів вибору снеків є упаковка. Як уже було сказано, дана продукція відноситься до категорії імпульсних покупок, тому упаковка має бути яскравою, цікавою, привертає увагу.

Важливо й те, наскільки зручно та легко вона відкривається. Додаткові переваги товару забезпечують зображення продукту на упаковці або можливість візуальної оцінки (прозоре віконце).

На ринку натуральних снеків упаковка вже давно виконує функцію «німого продавця», повідомляючи споживачеві про вигоди та унікальну товарну пропозицію, закладених у продукт.

Для пакування горіхів використовуються пакети з тришарової поліпропіленової плівки з внутрішньою міжшаровою металізацією, адже через великий вміст жирів під впливом світла горіхи швидко псуються, гіркують. Шар металізації є гарним бар'єром для проникнення сонячних променів, таким чином забезпечуючи збереження продукту. До того ж сучасні технологіїВиготовлення полімерних упаковок та способи нанесення друку дозволяють дизайнерам розробляти, а виробникам створювати привабливу ексклюзивну упаковку.

Виробники активно використовують один із найперспективніших способів пакування продуктів — вакуумний. При упаковці горіхів та насіння у вакуумі терміни придатності продукції досягають 16 місяців – для горіхів та 12 місяців – для очищеного насіння. Відсутність повітря перешкоджає прогорканню горіхів і насіння, настільки багатих на корисні жирні кислоти.

4. Рекламні комунікації

У зв'язку зі зростанням конкуренції над ринком необхідність у рекламі стає дедалі актуальною. Крім того, поряд із традиційними схемами просування активно впроваджуються інноваційні рішення у сфері реклами снеків.

p align="justify"> Розробка рекламної стратегії багато в чому залежить від типу ринку, в рамках якого пропонується продукт, а також від особливостей самого продукту (ступінь новизни, частка на ринку, аудиторія).

Зростаючий ринок

Яскравим прикладом успішної рекламної стратегії просування товару новий ще не освоєний виробником ринок є використання елементів «провокаційного маркетингу». Дуже показовим є досвід просування бренду «Горішник» (2006 р.) на московський ринок снекової продукції.

Метою рекламної політики було підвищення рівня впізнаваності та запам'ятовування бренду серед московських споживачів. До цього марка переважно розвивалася в регіонах, на які припадало 90% продажів. Московський ринок завжди розглядався як найбільш перспективний у зв'язку з високим зростанням попиту на снеки. Проведена рекламна кампанія забезпечила марці дворазове зростання продажів, з вересня 2007 р. продаж зріс у 5 разів.

«Ліщина» з'явилася на московському ринку досить несподівано. У липні 2006 р. на Тверській сталася дуже дивна аварія. Вантажівка з логотипом «Горішник» зіткнулася з легковиком, внаслідок чого на бруківку висипалося аж дві тонни горіхів у фірмовій упаковці. Відразу за цим пішла обурлива сцена - після короткої лайки водії почали затято мутузити один одного прямо посеред нескінченних пакетів з горіхами.

Драчуни схаменулися і заспокоїлися лише тоді, коли виявили, що місце «горіхової» аварії оточує величезний натовп здивованих перехожих. І тоді водій вантажівки, змінивши гнів на милість, раптом весело крикнув на всю вулицю: Що стовпилися, люди добрі! Допоможіть відновити рух! Розбирайте горіхи, хто скільки забере! Безкоштовно! Налітай!»

І це був лише початок!

Сама кампанія "провокаційного" маркетингу складалася з 3-х рівнів і була зовсім не схожа на ту рекламу, яку звикли бачити москвичі. Проект "Паніка на пляжі" був першим. У найспекотніші дні літа на пляжах Москви та Підмосков'я стали з'являтися водолази-кур'єри, які вилазили з води, витягували мегафон із сумки та віщали на весь пляж: «Хто замовляв «Горішник»?» Після того, як замовник висловлювався, водолаз вручав йому фірмовий пакетик з арахісом і зникав у воді.

Другим став проект "Фундук-мутант". Гігантський півтораметровий фундук спробував відвідати Третьяковську галерею, зайти до клубу «Dяgilev», повечеряти у ресторані «Ваніль», сходити до Зоопарк.

Кульмінацією став проект «Автомат-хуліган». На центральних вулицях міста з'явилися величезні металеві автомати, схожі на ті, в яких продається газування. У них не було отвору для грошей, натомість був мікрофон, у який треба було прокричати те, що написано на корпусі автомата: «Я дурень, звичайно, але я люблю «Горішник»».

Якщо добре прокричати, то в «кишеню» знизу вивалювалася упаковка «Горішника». Але з першого разу автомати, як правило, нічого не давали, строгий голос вимагав: «Кричіть голосніше!», «Кричіть чіткіше!», «Кричіть виразніше!»… Крім цього, автомати-хулігани ще вміли співати, розповідати анекдоти і навіть вступати в лайку з перехожими ... Біля таких автоматів завжди вишиковувалися черги.

Креативний підхід R&I Group дозволив компанії «Фінком», яка є власником бренду «Горішник», швидко завоювати московський ринок, який у цій категорії (снеки) традиційно є більш вимогливим та конкурентним по відношенню до регіонального.

Слід зазначити, що такий провокаційний прийом ідеально підходить для роботи з молодою динамічною аудиторією, яка не закрита для сприйняття всього нового, епатажного.

При цьому слід пам'ятати, що успіх на ринку, вже насиченому товарами даної категорії, може бути забезпечений не лише креативною рекламною кампанією, а й зміною стилю та подачі продукту ( нова ідея, нова упаковка), розробкою нового продукту.

Виробнику необхідно постаратися створити такий продукт, який би сам себе продавав. І тут рекламна комунікація ефективніша. Свого часу, наприклад, як новий продукт у категорії «чіпси» було запропоновано картопляну соломку «ДаФрі». Було поставлено завдання запуску картопляної соломки на російський ринок у національному масштабі, забезпечення дистрибуції на рівні 30% та завоювання 1% ринку чіпсів до кінця 2006 року.

Сегмент картопляних чіпсів становить 33% ринку снеків (рис.1). Але попри стрімке зростання, російський ринок чіпсів досить одноманітний: цю продукцію відрізняє стандартна кругла форма чіпсів, однакові смаки.

У цій ситуації Бріджтаун Фудс, власник бренду ДаФрі, виводить на ринок продукт, не схожий на інші — чіпси у формі соломки, що нагадує картопля фрі. Зовнішня схожість із «французькою картоплею» навмисно обігрується в самій назві бренду — «ДаФрі», що саме по собі унікально і дозволяє безпомилково виділяти новий продукт із назв чіпсів інших виробників.

Імідж "ДаФрі" - сучасний, динамічний, веселий, доброзичливий, модний. "ДаФрі" - це яскраві емоції, враження, гра, драйв. «ДаФрі» дає споживачам можливість їсти хрумку картопля фрі в будь-якому місці: вдома, по дорозі на роботу, на лекціях в інституті, з друзями у дворі і т.д.

Цільова група - це молоді люди 15-35 років обох статей, споживачі снеків, люблять картоплю фрі, досить цікаві, щоб періодично пробувати нові продукти.

Вдало було розроблено креативну стратегію, яка будувалася виходячи з ключових переваг «ДаФрі»: це хрумка картопля фрі, яку можна купити і є де завгодно, а не тільки в закусочних. «ДаФрі» – свобода є!».

Компанія «Бріджтаун Фудс» для просування своєї унікальної пропозиції на ринок використовувала такі медіаканали:

Місця продажу;
Преса;
Зовнішня реклама;
Sales Promotion;
Участь у конкурсах та виставках;
Розсилка прес-релізів та публікації.

Так, "ДаФрі" став офіційним партнером першого фестивалю танцювальної музики "Waterdance - Світ майбутнього", який пройшов у Нижньому Новгороді.

Коли легендарне поле в селищі Еммаус Тверської області вкотре зібрало організаторів і гостей музичного фестивалю «Еммаус», то окрім виступів лідерів російського року, помітною подією на фестивалі стала несподівана поява піонерів з транспарантом, які б'ють у барабани і дмуть у горні. !».

Для того, щоб поінформувати торгових партнерів про запуск «ДаФрі», компанія «Бріджтаун Фудс» взяла участь у найбільшій галузевій виставці «Продекспо-2006», представивши новинку для дегустацій фахівцям та широкому загалу. Компанія «Бріджтаун Фудс» номінувала «ДаФрі» у кількох престижних конкурсах. Це дозволило представити новий продукт спеціалістам торгівлі та використати перемоги у конкурсах у PR-цілях — як для включення повідомлень про конкурсні перемоги у корпоративні новини для співробітників компанії, так і для поширення серед широкого загалу.

У конкурсі, який проводила компанія «Союзекспертиза» при Торгово-промисловій палаті спільно з «Експоцентром», «ДаФрі» отримав диплом 1-го, вищого ступеня «За високі споживчі якості».

Завдяки проведеним заходам за 4 місяці після запуску бренду "ДаФрі" вдалося зайняти 0,4% висококонкурентного ринку картопляних чіпсів (

У нашому портфелі Ви знайдете:

снеки,
спеції приправи,
а також супутні товари.

Снеки

Снекі, або снекі - готова легка закуска, за допомогою якої можна швидко вгамувати голод між основними прийомами їжі.

Слово «снек» («снек») походить від англійської «snack» – легка закуска.

На світовому ринку продуктів харчування снеки мають величезну популярність. Найбільша кількість снеків використовується у Великобританії та США. У 1937 році було створено асоціацію виробників снеків, до якої входять понад вісімсот найбільших зарубіжних виробників.

Снеками, традиційними для Росії, можна назвати сухарики та насіння. Починаючи з 90-х років ХХ століття, у нашій країні почався бурхливий розвиток ринку «перекушування». На прилавках російських магазинів почали з'являтися нові види снеків.

Сьогодні споживачі можуть придбати найрізноманітніші легкі закуски. Міжнародна та торгова російська класифікації снекової продукції мають низку відмінностей.

Відповідно до міжнародної класифікації, до снеків належать такі продукти харчування:

чіпси
сирні снеки
м'ясні снеки
соломка
печиво
мюслі
хрусткі пластівці
горішки
сухофрукти
шоколадні батончики і т.д.

Міжнародна класифікація снекової продукції в залежності від смаку продукту:

гострі снеки - чіпси, горіхи, солоний попкорн, сушений сир, м'ясні та рибні закуски
солодкі снеки - шоколадна продукція

Згідно з російською класифікацією, снеки відносяться до різних товарних груп. Наприклад, шоколадні батончики традиційно ставляться до кондитерських виробів.

Відповідно до російської товарознавчої класифікації виділяються такі групи снеків:

несолодкі снеки

класичні (чіпси та продукти екструзії)
натуральні (насіння, горішки)
борошняні (сухарики, соломка, крекери)
морські (сушена риба, кальмари)
інші

солодкі снеки - кукурудзяні пластівці, сухі сніданки, подушечки, кукурудзяні палички, мюслі

Спеції та приправи

Смакові добавки до їжі, а також приправи, прянощі, спеції – окремі частини біологічних продуктів. рослинного походженнята їх суміші, призначені для покращення смакових та ароматичних якостей продуктів харчування, що готуються, та готових страв.

Смакові добавки можуть сприяти покращенню перетравлення та засвоєння їжі, а також можливості її тривалого зберігання.
До приправ відносяться прянощі, сіль, цукор, деякі ароматизатори, а також соуси, готові до вживання продукти (кетчуп, гірчиця, хрін) та масляні суміші (олія з гірчицею, зелена, анчоусна, ракова тощо), а також хімічні речовини, наприклад, глутамат натрію, розведена водою оцтова есенція, лимонна кислота.

Смакові добавки можуть бути натуральними продуктами та синтетичними речовинами. Натуральні продукти використовують як у свіжому (плоди, насіння, стебла, кореневища), так і засушеному, розтертому в порошок вигляді; використовують і масляні суміші, які не тільки покращують смак страви, а й підвищують її калорійність.

Деякі смакові добавки стандартизовані, у цьому випадку вони можуть бути включені до спеціальної категорії - харчові добавки.

Одними з найпопулярніших харчових добавок є прянощі - свіжі або висушені частини пряно-ароматичних рослин, що містять пекучі. (пряні)та різні леткі ароматні речовини, переважно тропічного походження. Здебільшого ці продукти не мають поживної цінності, але при додаванні в їжу невеликої кількості надають страві, що готується, своєрідний смак і аромат. Як прянощі використовуються різні частини рослин, наприклад: плоди (чорний перець), квіткові бруньки (гвоздика), листя ( лавровий лист), коріння (петрушка), кореневища (імбир), цибулини (цибуля, часник) та інші.

У Європу багато прянощів потрапили ще в давні часи зі Сходу (Індії та Китаю); деякі - з Африки та Південної Америки.

Супутні товари

Супутні товари- це товари, які використовуються на додаток до основних груп у точках продажу. Супутній товар то, можливо імпульсним- це товар, потреба у якому утворюється імпульсно. Імпульсні товари - це товари, що купуються “про всяк випадок”. Супутній товар може бути товаром повсякденного попиту-купується часто, з мінімальними зусиллями, «по дорозі». Головна особливість супутніх покупок у тому, що покупець усвідомлює потребу в товарі перебуваючи у касовій зоні або коли безпосередньо бачить товар. Відповідно до різних досліджень, відсоток покупок, ухвалення рішення про які відбувається в магазині, становить 60-70%. До супутніх товарів можна віднести:

Запальнички
Електронні сигарети
Карти
Презервативи
Освіжувачі дихання
Паливо для запальничок
Автоароматизатори і т.д.

Супутній товар є додатковим джерелом збільшення обороту продажу та зростання прибутку. Супутній асортимент дає змогу підвищити рентабельність торгової точки, розширити спектр постійних клієнтів.

(КВЕД 2) 10.72 Виробництво сухарів, печива та інших сухарних хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів, тістечок, пирогів та бісквітів, призначених для тривалого зберігання
Інвестиції від 800 000 руб.

Усі матеріали за тегом: снеки

Різні види закусок (як правило, солоних та з різними смаковими добавками) відносяться до розряду «снеків», які призначені для вживання в їжу «на ходу». Снеки прийшли на російський ринок з-за кордону і відразу стали дуже популярними серед вітчизняних споживачів. Основна цільова аудиторія такої продукції – це підлітки та молоді люди віком до 30-35 років. Сухарики та інші снеки (чіпси, солено-сушені морепродукти та ін.) також позиціонуються виробниками як закуска до пива. Цей ринок вважається вельми привабливим та перспективним, насамперед, за рахунок невеликих вкладень у відкриття такого бізнесу. Переважає тут продукція вітчизняних компаній (їм належить 3/4 ринки). З решти видів закусок виробництво сухариків вважається найбільш рентабельним. Цей продукт користується найбільшою популярністю серед любителів пива. За даними різних досліджень, понад 35% респондентів вибирають сухарики в якості закуски під пінний напій, 25% віддає перевагу солено-сушеним морепродуктам, а частина, що залишилася, припадає на солоні горішки (арахіс і фісташки), сирні та м'ясні закуски («соломку», « косички») тощо.

Хоча конкуренція цьому ринку досить висока, але його не можна назвати насиченим. Це пов'язано, перш за все, з переважанням кількох найбільших і відомих брендівна федеральному рівні. На регіональних ринках відкриваються хороші можливості для молодих компаній.

Технологія виробництва сухариків не відрізняється складністю і складається з декількох основних етапів: різання хліба, обсмажування його в шафі або печі печі протягом 10-15 хвилин, додавання спецій та інших добавок, витримка з охолодженням і розфасовка готової продукції. Як сировина для сухариків виступає зазвичай пшеничний чи мелкопористый хліб із додаванням житнього борошна. Витрата продуктів може змінюватися, залежно від рецептури, що використовується. Але в середньому для виготовлення 100 кг сухариків вам знадобиться від 130 до 140 кг хліба, 3-4 кг спецій та інших харчових добавок, 30-40 л олії. Іноді виробники сухариків використовують не готовий хліб, а випікають самостійно, що дозволяє збільшити рентабельність виробництва. У разі перший етап виробництва сухариків починається з випікання хліба. Такі продукти, як борошно та соняшникова оліязазвичай використовуються російського виробництва. А ось спеції, харчові добавки, ароматизатори та морепродукти імпортуються з-за кордону.

За результатами досліджень найбільший попит у нашій країні мають такі смаки сухариків: м'ясні (бекон, салямі), з сиром, з цибулею і сметаною, з морепродуктами. Втім, не варто обмежуватись лише цими смаками. Не бійтеся експериментувати та створювати власні унікальні види виробів. Для цього вам знадобиться висококваліфікований досвідчений технолог. Технолог є, мабуть, найголовнішою людиною на харчовому виробництві, адже від нього багато в чому залежатиме якість та смак вашого продукту. Він розробляє рецептури, контролює якість продукції, спеції, що додаються, і навіть відповідає за упаковку товару на виробництві.

Для виготовлення сухариків потрібно спеціальне обладнання. Воно може бути як імпортним (найпоширенішим є обладнання українських виробників), так і вітчизняним, різного видута комплектації, що залежить від того, які саме сухарики ви збираєтесь виробляти. Стандартний набір обладнання включає хліборізки, печі для сушіння хліба, обладнання для нанесення спецій, пакувальні автомати. Фахівці рекомендують купувати автоматизовані лінії, за допомогою яких можна виробляти сухарики соломкою з подальшою упаковкою в поліпропіленові пакети. Такі сухарики популярніші, ніж сухарики у вигляді кубиків, оскільки вони тонші і менш жорсткі. Для виготовлення такої продукції буде потрібна спеціальна машина для порізки хліба на соломку продуктивністю до 100 кг продукції на годину і вартістю близько $1500, машина для обсмажування сухариків продуктивністю 30 кг на годину і вартістю $800, машина для дражування продуктивністю 90 кг продукції на годину і вартістю $70 напівавтомат, який дозволяє фасувати до 500 упаковок по 50 грамів кожна на годину, вартістю понад $1000.

Мінімальна вартість простішої лінії продуктивністю до 20 кг на годину (до 330 упаковок по 50 грамів на годину) складе близько $4000. Це найпростіший і найдешевший варіант лінії, але в неї є й ряд недоліків. Фахівці радять купувати деяке обладнання окремо, а не у складі лінії збільшення рентабельності. Так, наприклад, як видно з наведених вище даних, продуктивність машини для порізки хліба на соломку і дражувальної машини виявляється в кілька разів вище за інші одиниці обладнання. Щоб уникнути простоїв, рекомендується придбати ще два пакувальні напівавтомати та дві-три печі для обсмажування сухариків (точна кількість залежить від продуктивності вашого обладнання та місткості печі). При порівняно невеликих додаткових витратах ви зможете збільшити обсяги виробництва щонайменше втричі. У комплектацію простої лінії зазвичай входить піч, що обертається, яка вимагає попередньої просушки сухариків після їх порізки на відповідній машині. Це займає дуже багато часу: нарізаний на соломку хліб перед обсмажуванням повинен обстоюватися протягом двох діб у картонних чи дерев'яних ящиках. Якщо цю умову не дотриматися, то при обертанні в печі соломка просто подрібниться. Щоб скоротити цикл виробництва, можна використовувати печі обсмажування, де немає елементів, що обертаються. Наприклад, для цього підійдуть звичайні столові печі. Однак у них є дві основні недоліки – висока ціна та велике споживання електроенергії (див. нижче).

Також, крім самої лінії, як і в будь-якій пекарні, вам знадобляться різні інструменти (ваги, мірні ложки, кухлі, совки), інвентар (ємності, контейнери для зберігання та сушіння сухарів тощо), стелажі, столи тощо. На все це потрібно ще близько 100 тисяч рублів (за умови придбання дорогих стелажів та столів у стані б/в). Таке обладнання дозволить виробляти не менше 2500 упаковок по 60 г сухариків за одну восьмигодинну зміну (або близько 150 кг продукції). Витрата продуктів на такий обсяг складе: 300 кг цупкого хліба, 1,6 кг спецій, а для пакування готової продукції потрібно 8 кг поліпропіленової металізованої плівки з малюнком. Варто сказати кілька слів про упаковку. Деякі виробники намагаються заощаджувати на цій статті витрат, вибираючи не найякісніший матеріал для розфасовки своєї продукції. Однак згодом така економія виходить боком. По-перше, така упаковка незручна у використанні і швидко рветься (часто прямо в руках у покупця), а по-друге, якість упаковки безпосередньо впливає на термін зберігання готового продукту. Також вам потрібно буде замовити ящики із гофрокартону, які потрібні для транспортування продукції.